8 липня минає 500 днів, відколи росія здійснила повномасштабне вторгнення на територію України.
500 днів невиправданих вбивств та руйнувань, кожен з яких безсумнівно став страшним для українців. Проте серед них є той самий день, що пригадується кожному з особливим жахом та болем. Таким спогадом поділився і ведучий “Свободи слова” на ICTV, а нині – розмовної студії марафону “Єдині новини” Вадим Карпʼяк.
Телеведучий пригадує день, коли звільнили Бучу – місто, в якому він проживав разом з дружиною та дітьми до початку повномасштабного вторгнення. 24 лютого рідні Вадима вимушено поїхали на захід України, а ведучий – на роботу до столичного офісу мовити з підвалу новини. Відтоді Вадим не повертався до дому, аж поки наші воїни не звільнили Київщину від окупанта.
“Наприкінці березня минулого року Бучу звільнили. Офіційно про це повідомили 3 квітня зранку, і я відразу зі знімальною групою поїхав у Бучу, де я живу. Ми все знімали, фільмували.
Це було жахливе видовище. Але мушу зізнатися: страшніше, ніж дивитися на тіла людей, які ще лежали на вулицях, було говорити з живими.
Тому що я вперше у своєму житті бачив таку готовність говорити. Коли люди бачили, що в тебе є камера – відразу підходили і самі починали розповідати, що довелося пережили під час окупації”, – пригадує Вадим Карпʼяк.
Також по темі: Чому зараз важливі щоденники війни? Вадим Карпʼяк обговорив новий феномен часу з відомими письменниками на “Книжковому Арсеналі” "Рашизм - це мовний покруч": Вадим Карп'як висловився про фашизм в росії Вадим Карп’як розповів, як спілкуватися з дітьми про війну?
