PGRpdiBjbGFzcz0iaWN0dl9hX2JveCI+PGNlbnRlcj48c2NyaXB0IGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWlkPSIxMzE4IiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1mb3JtYXQ9ImZ1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLXNpdGVfaWQ9IklDVFZfRnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tY29udGVudF9pZD0ie3JlcGxhY2VfbWV9IiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLmFkdGVsbGlnZW50LmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjExL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+PC9jZW50ZXI+PC9kaXY+
УКР
УКР

Андрій Куликов: Люди при владі не люблять журналістів

0 - 0

Ведучий «Свободи слова» Андрій Куликов розповів про професійні фобії та страшні сни з політиками в головних ролях.

– На Ваш погляд, наскільки обґрунтовані численні претензії, які звучать на адресу українських журналістівз боку представників влади?

– Багато людей при владі, а також ті, хто прагне у владу потрапити, не люблять журналістів. І час від часу саме від них ми чуємо заяви, що наші колеги продажні. Я не впевнений, що це робиться цілеспрямовано для дискредитації ЗМІ, але я не можу на це не звертати уваги. Втім, реакція з боку влади і власників – це тільки частина того тиску, який відчуває на собі журналіст. Є ще вплив колег, який для багатьох залишається неусвідомленим. На нас незримо впливають наші читачі, слухачі, глядачі. Важливо пам’ятати, що це ми існуємо для аудиторії, а не вона для нас.

– А якщо журналіст вирішить спровокувати якогось чиновника, щоб довести його корумпованість? Наскільки це допустимо?

– Британська газета «Sun» часто використовує метод провокації. Наприклад, її журналісти розслідують питання проституції, яка існує під виглядом масажного салону. Вони йдуть туди і доводять справу до того моменту, коли може відбутися передача грошей за послугу. Але самою послугою вони не користуються, оскільки це порушення закону. Їхня типова фраза у статті – «…після чого наш кореспондент попросив вибачення і пішов». Разом з тим, в Україні часом неможливо не порушити закон, якщо хочеш добути дійсно ексклюзивну інформацію. Нещодавно багато питань виникло у зв’язку з фільмом Костянтина Усова «Тюрма №1». Я знаю, що автор і сам задавався питанням, наскільки морально він чинив, фактично провокуючи співробітників СІЗО брати хабарі. Думаю, при всій сумнівності цього методу у автора не було іншої можливості, щоб зробити цей фільм. Завдяки цьому вдалося отримати документальні свідчення (як я вважаю) того ганебного стану, у якому перебуває не тільки Лук’янівське СІЗО, а й, можливо, вся наша пенітенціарна система у її досудовому вимірі.

– У чому полягає найбільша загроза для українських ЗМІ?

– Проблема у тому, що ринок ЗМІ в Україні непомірно роздутий. І вони поглинають стільки нових журналістів, скільки їм запропонуєш. Ці люди часто ще не встигли сформувати життєві принципи. У такому незрілому стані вони потрапляють у колективи, які працюють, як божевільні. Там достатньо написати стерпний матеріал у стислі терміни. В таких умовах багато новачків не бачать сенсу вдосконалюватися, стежити за збереженням балансу у своїх матеріалах.

– А вам особисто складно витримувати баланс під час своїх програм? Адже трапляється, що якомусь політику чи експерту ви симпатизуєте більше, ніж іншим гостям програми?

– Звичайно.

– А якщо за логікою сценарію вам потрібно поставити йому складне, неприємне запитання? Чи виникає відчуття жалю до такого гостя?

– Скоріше, мені шкода себе. Оскільки мені доводиться робити те, чого я не зробив би в іншій ситуації.

– Тобто переживаєте внутрішньо особистісний конфлікт?

– Скажімо так: у деяких випадках когось із гостей я би слухав ще і ще. Але я повинен пам’ятати про баланс і передавати слово іншим гостям. Іноді виникає бажання з кимось погодитися. Але допомагають навички роботи перекладача. Суть роботи перекладача не у тому, щоб погодитися чи не погодитися з автором, а у тому, щоб донести значення сказаного.

Куликов на "Свободі слова"

– Чи є у вас професійні фобії?

– Кожна моя помилка ставала страхом, на основі якого я вчився. Наприклад, на початку кар’єри я «грішив» тим, що недостатньо перевіряв інформацію, а потім це виливалося у неприємні ситуації. Кожен такий досвід подовгу турбував мене.

– Психологи кажуть, що все, що нас хвилює, знаходить своє відображення у наших снах. Чи бачите Ви кошмари, пов’язані з Вашою роботою?

– Кошмарів не буває. Але от буквально нещодавно мені півночі снилося, як один відомий політик умовляв мене перейти до нього на роботу. З іншим політиком ми нібито ходили по набережній і щось обговорювали, сперечалися і розійшлися дуже незадоволені один одним.

– А якби Андрій Куликов закінчив вуз у 2012 році, пішов би він працювати у сферу ЗМІ?

– А ви спочатку запитайте, на який би факультет він вступав би у 2007-му. Якби у мене зберігся увесь мій життєвий досвід, я би все одно навчався на перекладача і став би журналістом. Якби я вступав до вузу «з чистого аркуша», то вивчав би мови і працював би перекладачем.

– У Вас було бажання «розлучитися» з журналістикою і «одружитися» на політиці? Адже Ви вже знаєте всю «кухню»…

– Коли в СРСР відбувалася перша виборча кампанія на альтернативній основі, я був єдиним у Києві самовисуванцем, хто пройшов усі перепони, чиє ім’я було занесене у бюлетень для голосування на виборах. Я зайняв почесне шосте місце із семи кандидатів. Потім я ще балотувався у народні депутати, був у «Народному Русі». Але у мене не було мети стати народним обранцем. Я хотів отримати можливість спілкуватися з багатьма людьми. Тоді важливо було довести, що демократичний механізм може спрацювати. Не у тому сенсі, щоб я або хтось ще пройшов до парламенту. Сенс був у тому, що людина може взяти ініціативу у свої руки.

До 1991 року я брав активну участь у політиці. Як мені здається, тоді, на початковому етапі, я приніс набагато більше користі, ніж якщо би став народним депутатом України. Зараз я беру участь у політиці, навіть коли даю інтерв’ю або беру участь у мітингах проти варварської забудови Києва. У нашій суто українській ситуації це – теж політика.

За матеріалом ForUm

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

08.07.2012 10:41
0 - 0



Топ відео

    Поки що немає матеріалів ...

Дивіться на ICTV

Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: